Дерматологія

Лікування демодекозу в Мелітополі

Демодекоз - дерматологічне захворювання, що проявляється ураженням шкірного покриву. Збудником захворювання є кліщ роду Демодекс, локалізуються під шкірою. Хвороба може розвивати в різних регіонах з теплим і вологим кліматом. Ризику зараження піддаються особи різного віку. Частіше схильні до демодекозу люди похилого віку і діти.

Небезпека захворювання проявляється тим, що воно у здорових людей може протікати безсимптомно. Крім того, прогресування демодекозу може супроводжуватися вторинними захворюваннями.

ПРИЧИНИ ДЕМОДЕКОЗУ

Викликати хвороба може личинка кліща і його дорослі особини, що заражають людський організм. У числі причин, що викликають і провокують захворювання - внутрішні і зовнішні чинники.

До категорії внутрішніх причин відносяться:

зниження резистентності організму;
прогресуючі гельмінтози;
наслідки травматичних пошкоджень;
аутоімунні патології;
розвиток злоякісних новоутворень.

Крім того, у групу внутрішніх факторів відносяться хвороби шлунково-кишкового тракту, розацеа, вугрі, періоральний дерматит і цукровий діабет.

До категорії зовнішніх причинних факторів відносяться:

відсутність гігієни;
порушення екології;
надмірне використання косметики;
географічний фактор.

Також на розвиток демодекозу впливає неправильний спосіб життя і часті зміни температурного режиму.

СИМПТОМИ ДЕМОДЕКОЗУ

Ознаки захворювання можуть проявлятися у двох формах - шкірної та очний. Це обумовлено особливостями локалізації збудника. Очна форма демодекозу супроводжується такими ознаками:

випадання вій;
гіперемія шкіри повік;
втома очей;
запалення повік.

У той же час демодекоз може проявлятися в шкірній формі такими симптомами:

утворення вугрової висипки;
відчуття свербежу;
патологічний блиск шкіри;
збільшення розмірів крил носа.

Також шкірні симптоми можуть проявлятися гіперемією шкіри, одутловатостью. Найчастіше збудник демодекозу паразитує під шкірою щік, підборіддя, надбрівних дуг, дещо рідше він виявляється на спині і грудях.

ДІАГНОСТИКА ДЕМОДЕКОЗУ

Клінічні методи діагностики демодекозу малоефективні, тому частіше доводиться вдаватися до лабораторної діагностики. Для виявлення хвороби використовуються такі методи:

проба - для цього в лужному розчині досліджуються кілька верхніх і нижніх вій;
метод наклеювання - він передбачає нанесення на ночі пацієнту клейкої стрічки на передбачуваний ділянку локалізації збудника, після чого проводиться мікроскопія отриманих аналізів;
зішкріб з шкіри ураженої ділянки - найбільш актуальний метод діагностики демодекозу. Він також передбачає мікроскопічне обстеження взятих з поверхні шкіри зіскрібків.

При інтенсивному ураженні діагноз може ставитися на підставі видимих клінічних симптомів, на підставі інформації з анамнезу захворювання.